Надрукувати
Обличчя українскої історії

Що дає людському життю сенс? Що спонукає людину до активних дій, до дій в яких вона перевершує саму себе, відчуваючи потребу й обов'язок творити і чинити в ім'я часом не для всіх зовсім зрозумілої вищої мети?

Були такі люди в минулому, і є вони сьогодні. Український світ набував форми, творчістю, дієвістю і відданністю таких людей. Могли вони бути різними, могли в них бути недоліки, людські слабкості, могли вони бути й неукраїнсько-етнічного походження. Однак - вони "відчули" Україну і вирішили попри різноманітні негаразди бути вірними дочками і синами України. Їх сміло можна назвати батьками української нації, не нації в модернізовано-політичному розумінні, а дійсно нації, як кровно-духовної спільноти, яка відчуває зв'язок між поколіннями - між живими, мертвими і ненародженими. Без цих людей, без традицій і культурної та історичної спадщини, без хоч би слабкого почуття братерства немає ніякого сенсу в існуванні України як явища і незалежної українсьої соборної Держави як її форми, підкріпленої політичною волею та економікою.

 

Проект Гайдельберзькі ВечориКультурно-історичний проект "Гайдельберзкі Вечори" був створений невеличкою групою енузіястів при суботній школі та товаристві. Цільова аудиторія проекту: Українці дорослого віку (дорослим теж - а може й більше - треба вдосконалюватися).
Мета: набування знань, товаризька зустріч та як побічний ефект - зміцнення національної свідомості.

Чи протект існуватиме - залежить як завжди - від сил людей витрачати час на підготовку матеріалів та інтерес людей до справи.

В Галичині в 1868-му році започаткована була традиція "Просвіти", яка мала на меті стати "противагою антиукраїнським течіям у культурному житті: колонізаторській, підтримуваній цісарською владою — з одного боку, і москвофільській, — з другого...".

Програма Просвіти була сформульована таким чином:

«Кожний народ, що хоче добитися самостійності, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільності, народні маси піднеслися до тої степени просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народного організму, відчула своє міщанське й національне достоїнство й узнала потребу існування нації як окремої народної індивідуальності, бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього».

Сподіваємося, що зустрічі та заходи, які відбулися і які можливо ще відбудуться залишуть позитивні емоції в нашій свідомості, а в кращому випадку відкриють нові двері, які досі були зачинені...